Більшість людей змушені рано чи пізно встановлювати баланс між своїми особистими потребами, потребами інших та вимогами суспільства. Кожна людина має право на власні думки і почуття, кожній необхідне розуміння і задоволення власних потреб, кожному потрібен свій особистий простір.
Люди з порушеними кордонами часто змушені витрачати неймовірну кількість життєвої енергії, намагаючись «зберегти відносини». З чим це пов’язано? Найчастіше зі страхом втратити , втрати прихильності близьких, рідних, друзів, товаришів по службі, керівництва. Вони часто погоджуються на дії, які йдуть проти їх особистих інтересів: працюють за когось, витрачають свій особистий час на інших, незважаючи на те, що у них на цей час власні плани.
Людина, яка дозволяє порушувати власні кордони, дає можливість оточуючим маніпулювати собою. Нечітке усвідомлення власних кордонів призводить до того, що людина не може зрозуміти, що входить в її обов’язки, а що – ні, де починається і де закінчується її відповідальність, а де відповідальність іншого.
Найчастіше вона не в змозі відокремити власне «я» від «я» іншої людини, намагаючись вирішити завдання, які стоять зовсім не перед нею: безвідповідальність начальника, інфантильність чоловіка, негативні емоції близької людини, маніпуляції дітей тощо.
Таким чином, здатність чітко бачити свої кордони тісно пов’язана з нашим почуттям власної цінності, тобто самооцінкою, яка не залежить від думки й оцінок оточуючих. Часто, коли кордони сильно розмиті або збудовані неправильно, люди відчувають біль і розчарування від відносин, які змінюються на хворобливість, замкнутість, депресію, апатію і це може навіть призвести до суїциду.

Найголовніша ознака, що з вашими кордонами все в порядку, – це коли вам комфортно. Якщо оточуючі люди своїми словами або діями завдають вам фізичний або емоційний дискомфорт – це і є порушення особистих кордонів.
І щоб цього не ставалося потрібно вчитися їх встановлювати та захищати протягом усього життя.
Важливо усвідомлювати власні потреби та діяти, спираючись на них, а не на потреби інших людей. При цьому важливо брати на себе відповідальність за власні дії та рішення.
Потрібно не боятися наполягати на своєму і вчитися цьому. (Робота з психологом, психотерапевтом якраз цьому допомагає.)
Не очікуйте того, що ваші близькі люди вгадають, що саме вам потрібно: говоріть із ними про свої потреби, страхи, почуття та бажання.
Так само уникайте вгадування того, що відбувається з ними, оскільки це призводить до великої кількості непорозумінь у стосунках. Краще запитати про те, що відбувається із людиною та почути це напряму від неї (навіть, якщо ви боїтеся того, що можете почути), аніж намагатися це вгадати і діяти на підставі своїх здогадів.
Не намагайтеся змінювати інших людей ( через особисті події в минулому), адже вони можуть бути геть не зацікавленими у власних змінах, а ви витрачатимете свій власний час і ресурс на них.
«Як кажуть: за питання в морду не б’ють».
Тим самим вивільняючи час і місце для взаємодії з іншими людьми, яка приносить вам задоволення та позитивні емоції.
Також докладайте зусиль для того, щоб уникати токсичних стосунків, у яких вами маніпулюють, вас контролюють або жорстоко із вами поводяться.
Щодо останнього пункту «токсичних стосунків», то тут психологи також рекомендують відповісти собі на декілька запитань:


 Яке місце в моєму житті займають стосунки з цим партнером/кою?
 Чи продовжую я хворобливі і спустошливі стосунки, щоб уникнути почуття самотності (безпорадності, непотрібності тощо)?
 Скільки часу я готовий/а витрачати на стосунки?
 Наскільки я дозволяю партнеру/ці поглиблюватися в мої справи?
 Що для мене важливо в житті (насправді важливо!)?
 Від чого я можу відмовитися?

Наші особисті кордони безпосередньо пов’язані з особистими цінностями, тому необхідно визначити, що для вас більш, а що менш цінне. Звичайно, встановлені кордони ніколи не будуть дотримуватися повністю. Але, встановивши кордони, можна визначити, яке місце у вашому житті займають стосунки: з собою і з іншими.
Ще одне важливе вміння у цьому ключі – вміння говорити «ні». Я б сказала, що від цього вміння залежить якість нашого життя !!! Своєю поведінкою і відповідями ви повинні дати зрозуміти оточуючим, як з вами можна поводитися а, як не можна. Вас не повинні турбувати їх почуття й образи, якщо вони, в свою чергу, не подумали про ваші.
Люди, які не навчились захищати власні кордони, зазвичай важко говорять ні.
Існують жорсткі / категоричні, слабкі/ розмиті кордони та здорові кордони!

Будьте обережними, адже жорсткі кордони, з одного боку, надійно захищають від небажаних вторгнень і зазіхань, але, разом з тим, ускладнюють встановлення близьких, довірливих стосунків з іншими людьми. І навпаки, занадто слабкі кордони надмірно втягують в проблеми інших, роблять людину залежною і занадто вразливою.

Здорові кордони – це та сама золота середина, що дозволяє одночасно цінувати свою думку і прислухатися до інших, без осуду, знати свої потреби і заявляти про них іншим, встановлювати теплі відносини, але не розчинятися в них, залишатись цілісними.
Як казала Фаіна Раневська ( половинка є у таблетки та сідниць, а ми народжені одразу цілісними ????).
Здоровими кордонами можна назвати людей, які цінують власну думку, не йдуть на радикальні компроміси, спроможні ділитися особистою інформацією відповідно до конкретної соціальної ситуації, знають чого вони хочуть і усвідомлюють, що можуть і не можуть пережити те, що інші люди їм кажуть, або те, що із ними можуть не погоджуватися. Людина з достатньо здоровими кордонами може взяти на себе відповідальність за свої дії та емоції, але при цьому не бере на себе відповідальність за дії або емоції інших.
Здорові кордони – запорука здорових стосунків. Якщо кордони порушуються, це народжує роздратування і гнів, агресію, що значно ускладнює спілкування навіть з рідними і близькими, не кажучи про руйнівні наслідки для психіки і навіть тіла людини. Якщо ж кордони «на замку», то туди не потрапити нікому, навіть з любов’ю і турботою. І тільки здорові кордони дозволяють подбати про себе і дають можливість подбати про іншого. Тож дбайте про власні кордони та вчіться їх захищати! ❤️????????

Автор: Цісар Тетяна